+38(068)23-111-51
+38(068)225-36-43
м.Тернопіль вул.Руська 11
м.Тернопіль вул.Грушевського 8 каб 110
Показати меню
24 лис 19:20Головна / Статті

Психологічний аспект в стоматологічному лікуванні пацієнтів

Психологічний аспект в стоматологічному лікуванні пацієнтів

Фундамент дитячої стоматології будується на здатності керувати поведінкою дитини під час стоматологічного прийому. При цьому основною метою дитячого лікаря стоматолога, крім поліпшення стоматологічного здоров'я дитини, має бути формування у пацієнта позитивного ставлення до стоматології в цілому.

Для того, щоб забезпечити якісне лікування і встановити психологічний контакт з дитиною, лікар-стоматолог повинен враховувати цілий ряд факторів:
Віковий період дитини;
Стадію інтелектуального розвитку дитини;
Тип емоційного розвитку дитини;
Темперамент дитини;
Тип поведінки дитини під час стоматологічного прийому;
Тип батьківського ставлення.

Особливості психології внутрішнього світу дитини відіграють велику роль у визначенні поведінки дитини під час стоматологічного прийому. Для кожного віку характерні свої особливості психології та сприйняття навколишнього світу.

Виділяють такі вікові періоди життя дитини:
Раннє дитинство (1-3 роки);
Дошкільний вік (3-6 років);
Молодший шкільний вік (7-10 років);
Підлітковий вік (10-14 років);
Рання юність (15-18 років).

Найбільш актуальним і складним є надання стоматологічної допомоги дітям від 2 до 5 років. Це «неспівпрацюючи» діти, які ще не можуть адекватно реагувати на будь-яку дію лікаря, вони не можуть точно характеризувати тривожні для них відчуття і не можуть керувати своєю поведінкою. Багато лікарів відчувають дискомфорт від нанесення дитині психоемоційної травми при лікуванні зубів, неможливості надання якісної стоматологічної допомоги «неконтактним» дітям, неможливості або неефективності застосування місцевої анестезії у маленьких пацієнтів, високу ймовірність травмування м'яких тканин. Крім того, діти в цей період поводяться зовсім непередбачувано, що дуже часто робить стоматологічне лікування неефективним.

Для встановлення психологічного контакту з пацієнтом необхідно враховувати і стадію інтелектуального розвитку дитини. Виділяють чотири стадії розвитку дитини по П’яже:
сенсорно-моторний період (від народження до двох років) - діти набувають первинні відчуття смаку, дотику, сигналів, звуків і маніпуляцій;
префункціональний період (від двох до семи років) - діти в цій стадії мають здатність до інтуїтивного мислення, але в більшості випадків відчуття будуються на сприйнятті. Діти вірять в усе, що бачать і чують;
конкретний операційний період (7-11 років) - діти в цей період набувають здатності реверсувати свої думки і відчуття логічно;
формальний функціональний період (11-14 років) - коли настає підлітковий період, починається більш високий і багатий рівень інтелектуального розвитку: здатність мислити абстрактно.

Ефективне спілкування з дитиною або підлітком вимагає розуміння його інтелектуального розвитку. Наприклад, як відрізняється у 4-річної та 11-річної дитини сприйняття однієї і тієї ж фрази: «Сиди спокійно, інакше я просвердлю тобі голову».11-річна дитина вловлює гумор у тому, що говорить йому стоматолог, а 4-річна дитина сприймає це як справжню поведінку лікаря-стоматолога.
Сьогоднішній сучасний світ привів до того, що нам частіше доводиться спілкуватися з «особливими» типами дітей, з такими як: агресивний, гіперактивний, тривожний, аутичний. «Особливі» типи дітей займають значний відсоток дитячого населення, і це також необхідно враховувати при лікуванні маленьких пацієнтів.

Існують певні правила спілкування з такими дітьми:
необхідно проявляти щиру увагу до прихованих потреб дітей;
демонструвати модель неагресивної поведінки;
дозволяти проявляти гнів в певних ситуаціях;
постійно надавати підтримку;
формувати здатність до емпатії, довіри, співчуття, співпереживання;
відволікати увагу дитини ігровими ситуаціями при назріванні спалаху.

При роботі з дітьми нам також необхідно враховувати темперамент нашого пацієнта. Томас і Чесс (1997 рік) виділяють три основних види темпераменту:
Легкий темперамент. Такі діти перебувають в основному в хорошому настрої. Їх соматичні функції нормальні і вважаються стабільними, легко адаптуються.
Складний темперамент. Цим дітям нелегко адаптуватися до нової обстановки і новим людям, вони мають тенденцію йти від нових ситуацій.
«Довго розігрівається» темперамент. Це боязкі діти. Мають низький рівень активності. Важко сприймають зміни, повільно адаптуються до ситуацій.
Приблизно 65% дітей можуть бути віднесені до однієї з 3-х категорій, а інші відносяться до змішаного типу (по Томасу і Чесс).

Залежно від ставлення дитини до лікаря стоматолога Wright поділив усіх дітей на три основні групи:
здатні виконувати інструкції лікаря;
нездатні виконувати інструкції лікаря (відсутність контакту);
діти, яких можна змусити дотримуватися інструкцій лікаря.
Інша класифікація, яка використовується в дослідженнях поведінки дітей, носить назву поведінкової шкали Франкла. Шкала поділяє поведінку дитини на чотири категорії:
Абсолютно негативне. Дитина відмовляється від лікування. Плаче, сповнена страху.
Негативне. Дитина з небажанням приймає лікування, є деякі ознаки негативізму, але не настільки явно виражені.
Позитивне. Дитина приймає лікування, але з осторогою. Вона виконує вимоги лікаря.
Абсолютно позитивне. Хороший контакт з лікарем, дитина проявляє інтерес до проведених процедур, сміється, радіє.

Основна специфічна різниця в лікуванні дорослих і дітей - це взаємини лікаря і пацієнта. Крім того, при лікуванні дитини, лікар-стоматолог повинен знайти контакт не тільки з самим пацієнтом (дитиною), але і з його батьками або опікунами. Батьки маленьких пацієнтів дуже впливають на встановлення психологічного контакту. Ні в якому разі не можна забороняти батькам перебувати в кабінеті при проведенні лікування, але якщо вони не хочуть або не можуть забезпечити відповідну підтримку, бажаніше для них перебувати поза кабінетом. Все залежить від типу батьківської поведінки. Існують різні типи батьківської поведінки. Найбільш часто зустрічаються нижченаведені:
«Ігноруючи» батьки (повністю ігноруть лікарів-стоматологів та їх асистентів; залишають своїх дітей самих у стоматологічному кабінеті);
«Агресивні» батьки (поводиться агресивно і зухвало по відношенню до всіх оточуючих їх людей, у тому числі і до стоматологів);
«Ображені» батьки (ображені на всіх лікарів, у тому числі і стоматологів);
«Пластилінові» батьки (під час прийому поведінка таких батьків змінюється кілька разів);
«Моралізуючи» батьки (підозрілі у всьому і до всіх; нікому не довіряють);
«Позуючи» батьки (під час стоматологічного прийому приймають риси перерахованих вище типів батьків);
«Рефлексуючи» батьки (найсприятливіший тип батьків; з розумінням і співчуттям ставляться до лікування дитини).

Крім безпосередньої стоматологічної допомоги існують деякі організаційні аспекти, які можуть стимулювати позитивні поведінкові реакції у дітей та підлітків: 1) всі співробітники (стоматолог, асистент, родич) повинні бути налаштовані тільки позитивно і передавати хороші, добрі, заспокійливі емоції дитині, 2) необхідно використовувати стимулюючі, візуальні «відволікателі»; 3) у кімнаті очікування повинні бути відповідні до віку предмети (безпечні іграшки, журнали), 4) необхідно мати іграшки для маленьких дітей і подарунки для заохочення; 5) зустрічати дитину потрібно в кімнаті очікування без рукавичок і маски; 6) розподіляти процедури на прийомі, грунтуючись на тому, як пацієнт їх сприймає, 7) обов'язково інформувати батьків перед лікуванням та після його закінчення.
Уся вищеперелічена інформація дозволяє нам лише трохи зрозуміти психологію дитини і спробувати спрогнозувати реакцію дитини на стоматологічне втручання, але визначальним фактором може стати будь-яка, навіть та що здається для нас несуттєвою, подія. Важко гарантувати якість лікування в дитячій стоматології тому, що ми ніколи не зможемо передбачити поведінку даної дитини в даній ситуації.

Дитячий стоматолог повинен бути хорошим психологом, щоб спрогнозувати реакцію дитини перед стоматологічним втручанням і, таким чином, знайти індивідуальний психологічний підхід до кожної дитини окремо.

Важливість психологічного аспекту в дитячій стоматології дуже точно сформулював d. McElroy (2001р. США): «Навіть якщо стоматологічне втручання виконано бездоганно, відвідування лікаря-стоматолога можна вважати невдалим, якщо дитина виходить з кабінету лікаря в сльозах». Нікому з нас не хочеться бачити сліз на очах наших маленьких пацієнтів!!!
Подібні новини:

Прикус дитини на першому році життя

З яким подивом і захопленням спостерігають батьки прорізання першого зуба в дитини! А саме в цей час потрібно бути напоготові й стежити за формування прикусу дитини. При народженні нижня щелепа
детальніше

Причину дитячого карієсу знайшли в жіночому організмі

Канадські вчені з'ясували , що від рівня вмісту вітаміну D в організмі жінки під час вагітності залежить кількість пломб в зубах її майбутньої дитини. Виявляється , ризик карієсу закладається у
детальніше

Як знайти дитині хорошого стоматолога

Більшість батьків обізнані про те, наскільки важливий для дитини перший візит до лікаря-стоматолога. З проблемою вибору хорошого дитячого лікаря стикається практично кожна сім'я.....
детальніше

Стан тканин пародонту у жінки в період вагітності має життєво важливе значення для здоров'я її майбутньої дитини

Добре відомо, що під час вагітності жінкам слід вести здоровий спосіб життя, щоб зберегти власне здоров'я і народити здорову дитину. Нові клінічні рекомендації, випущені Американської академії
детальніше

Дитяча стоматологія - стоматолог Тернопіль

Чому важливо уважно слідкувати за молочними зубами? Адже патологічні процеси в молочних зубах — це: хронічне джерело інфекцій в ротовій порожнині; ризик зниження імунітету; можливість виникнення
детальніше
Коментарі:
Добавити коментар